Початок шляху
Харківський інженерно-будівельний інститут (ХІБІ) був утворений на базі
будівельного факультету Харківського політехнічного інституту (ХПІ) і архітектурного факультету
Харківського художнього інституту в 1930 році. У 1934 р. до складу ХІБІ увійшли: Харківський
геодезичний інститут і науково-дослідний інститут геодезії і картографії. Через 10 років до 1941 р.
ХІБІ став найбільшим вищим навчальним закладом України. За цей час була створена гарна
учбово-матеріальна база, сформувався кваліфікований викладацький колектив. У 1941 р. навчалося 1734
студента, заняття вели біля 200 викладачів на 4-х факультетах:
|
Харківський Гірничий
Інститут
|
-
Архітектурному;
-
Будівельному;
-
Сантехнічному;
-
Геодезичному.
Директорами інституту працювали: Мельчук (1930 - 1932 р.), Вокутан А.Д. (1932 -
1934 р.), Крол С.Л. (1934 - 1938 р.), Блинов В.В. (1938 - 1941 р.). З 1930 р. по 1941 р. інститут
підготував біля 3000 інженерів-будівельників. Багато хто з них стали не тільки відмінними
спеціалістами, але і значними організаторами виробництва, талановитими вченими:
-
Козюля И.К. - зам. міністра будівництва СРСР;
-
Григоренко М.Г. - герой Радянського Союзу, заст. міністра оборони СРСР;
-
Кучеренко В.А - заступник голови Ради міністрів СРСР;
-
Гончарук А.И. - директор промбуду НДІ проекту;
-
Душкін А.А. - автор проектів станцій метро "Маяковская" і
"Кропоткинская";
-
Тиц А.А. - професор, зав. кафедрою ХІСІ.
Харківський Гірничий Інститут (1947 - 1962)
У 1944 р. ХІБІ перетворений у Харківський гірничо-індустріальний інститут
вугільної промисловості СРСР (ХГІІ). Замість факультетів ХІБІ: інженерно-будівельного,
архітектурного, сантехнічного, геодезичного і вечірнього будівельного створили 3 факультети:
-
машинобудівний (2 фахи: гірниче машинобудування і технологія
машинобудування);
-
гірничо-електромеханічний;
-
промислового транспорту.
Архітектурний факультет передали в новий будівельний інститут. У такому складі
інститут працював 1944 - 1947 р. У 1947 р. Харківський гірничо-індустріальний інститут був
перетворений у Харківський гірничий інститут мінвузу СРСР. У ХГІ було 4 факультети:
-
Гірничий (8 кафедр). Фах: розробка родовищ корисних копалин; маркшейдерська
справа
-
Шахтобудівельний (6 кафедр). Фах: будівництво гірських підприємств.
-
Гірничо-електромеханічний (11 кафедр). Фах: гірська електромеханіка; гірські
машини; збагачення корисних копалин.
-
Промислового транспорту (4 кафедри). Фах: промисловий транспорт.
ХГІ був п'ятим гірничим вузом у СРСР і другим в Україні (Московський,
Ленінградський, Свердловський, Дніпропетровський, Харківський). Директорами ХГІ працювали: доц.
Лукин Г.Г., Коржик М.В., Ємельянов Д.С. До 1962 р. у складі ХГІ працювало 4 загальнотехнічних
факультети (у Харкові, Бєлгороді, Конотопі, Кадиївці), де навчалося 1803 студента. Усього ж в
інституті було цього року біля 5 000 студентів. Заняття проводили: проф. Остащенко-Кудрявцев Б.П.,
Иванченко Е.Я., Нестеров П.П., Левин Б.Я. і ін.
За час діяльності у ХГІ підготовлено понад 6 000 спеціалістів для гірничої промисловості
країни і 9 закордонних держав (Китаю, Польщі, Угорщини, Чехословаччини, Румунії, Болгарії,
Монголії, Кореї, В'єтнаму). Багато випускників інституту стали значними керівниками виробництва,
науки, педагогіки, ученими: академік Свиридов В.В., професора Глушко М.В., Виводин Ю.М., Єфімов
А.Н., Салига В.І., і ін.
Науково-дослідна робота (НІР) в інституті особливо активно проходила після 1955 року.
Загальний обсяг її зріс із 150 тис. руб. до 6 млн. руб. у 1961 році.
У 1957 році були створені наукові лабораторії під керівництвом проф. Іванченко Е.Я.,
Нестерова П.П., доц. Карпухина В.Д. Поширилась участь у НІР студентів у 1962 р. - 450 чоловік
об'єднували 20 студентських наукових кружків. ХГІ був пов'язаний із науковими закладами і
виробництвом Москви, Ленінграда, Києва, Донецька, Луганська, Казахстану, а також Китаю, Польщі і
Чехословаччини.
ХІГМАОТ (1962 - 1966)
У 1962 році ХГІ перетворений у Харківський інститут
гірничого машинобудування, автоматики й обчислювальної техніки. ХІГМАОТ містив 3
факультети:
-
Автоматизація виробничих процесів у гірничій промисловості. З
спеціалізацією:
-
автоматизація процесів у гірничій промисловості;
-
автоматизація виробничих процесів на збагачувальних фабриках;
-
автоматика і телемеханіка.
-
Радіотехнічний. З спеціалізацією:
-
математичні і лічильно-вирішальні прилади та пристрої;
-
промислова електроніка;
-
радіотехніка;
-
конструювання і технологія виробництва радіоапаратури.
-
Гірничого машинобудування. З спеціалізацією:
-
гірничі машини;
-
машини та обладнання нафтових і газових промислів.
У 1963 році в інституті був створений факультет Обчислювальної техніки, а в
серпні 1964 року в інституті навчалося 5845 студентів, у тому числі на денному відділенні - 2525
чоловік, а в 1965 р. - 7687 чоловік, серед них на денному відділенні 3438 чоловік.
Вже в 1962 році було створено 12 нових кафедр і 38 навчальних лабораторій. Ректором
інституту був проф. Терещенко А.И., а деканами факультетів - доц. Литвиненко Е.А, Кукуш В.Д.,
Гордієнко О.Н., Тиховидов Б.Д., Храбров Н.И. Великий внесок у перетворення інституту внесли вчені
ХГІ і академіки, що прийшли з інших вузів, Рвачев В.Л., Шестопалов В.П., проф. Кукуш В.Д., Прошкін
Є.Г., Лагутін М.Ф., доценти Червов В.Г., Толстов В.В., Губернаторов О.И., Дорохов А.П., Волков
А.А., Грецков В.Л., Трушлевич И.В., Трубецков Л.В. Особливу активність у цьому проявив проф.
Іванченко Е.Я. і сформована навколо нього наукова школа. З їхньої ініціативи з 1957 р. вперше в
СРСР почали підготування фахівців з автоматики..
При ХІГМАОТі працювали 3 загальнотехнічних факультетів: Харківський, Конотопський,
Бєлгородський.
Науково-дослідна робота велася по 91 держбюджетній і 82 госпдоговірним темам.
За підсумками 1962 року було опубліковано 2 монографії, 51 наукова стаття і 2 збірника
наукових статей, отримано 9 авторських посвідчень. До 1952 р. відбулося укрупнення наукової
тематики: замість 73 у 1962 році до 95 у 1965 році, із котрих 13 найважливіших тем: 3 союзного
призначення, 4 республіканського і 6 відомчих. У НІР брало участь 132 викладача, 263 наукових
співробітника, 33 аспіранта, 221 студент. За час своєї діяльності (1962 - 1966 р.) ХІГМАОТ
підготував 2443 інженера за фахом: радіоелектроніки, автоматики, обчислювального техніки й
електронних приладів.
ХІРЕ (1966 - 1993)
У 1966 році ХІГМАОТ перейменований у Харківський інститут радіоелектроніки
(ХІРЕ). До складу інституту входили факультети:
|
Іде будівництво
нового корпуса
|
-
У 1966 році:
-
автоматики (7 кафедр);
-
обчислювальної техніки (8 кафедр);
-
радіотехнічний (6 кафедр);
-
радіофізичний (6 кафедр);
-
електроніки (6 кафедр);
-
гірничого машинобудування (3 кафедри).
-
У 1972 році:
-
систем керування (7 кафедр);
-
конструювання радіоапаратури (10 кафедр);
-
радіотехнічний (6 кафедр);
-
обчислювальної техніки (7 кафедр);
-
електроніки (6 кафедр).
До початку 70-х років ХІРЕ готував інженерів по 7-ми фахах:
0606 - автоматики і телемеханіки;
0608 - математичні й обчислювально-вирішальні устрої;
0611 - електронні прилади;
0612 - промислова електроніка;
0704 - радіофізика й електроніка;
0701 - радіотехніка;
0705 - конструювання і технологія виробництва радіоапаратури.
Підготовка велася на денній, вечірній, заочній формах навчання. До кінця 1971 року вели
підготовку молодих спеціалістів 457 викладачів, у тому числі 11 докторів, професорів і 141
кандидатів наук.
У 1981 році указом президії верховної ради СРСР: "За заслуги в підготовці кваліфікованих
спеціалістів і розвитку наукових досліджень" Харківський інститут радіоелектроніки був нагороджений
орденом трудового Червоного Прапору. У 1982 році Харківському інституту радіоелектроніки було
присвоєне ім'я радянського ученого конструктора в галузі ракетно-космічної техніки, академіка,
двічі Героя соціалістичної праці Янгеля Михайла Кузьмича.
ХТУРЕ (1993 -2001)
|
Харківський Державний Технічний
Університет Радіоелектроніки
|
У 1993 році Харківський інститут радіоелектроніки перетворений у Харківський
Державний Технічний Університет Радіоелектроніки (ХДТУРЕ)
|
Харківський Національний
Університет Радіоелектроніки
|
ХНУРЭ(2001- ...)
У 2001 році Харківський Державний Технічний Університет Радіоелектроніки
перетворений у Харківський Національний Університет Радіоелектроніки (ХНУРЕ)
|
